- професіонал
- [профеис'іона/л]
-ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
професіонал
Смотреть что такое "професіонал" в других словарях:
професіоналізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
професіоналіст — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
професіоналіст — а, ч., заст. 1) Професіонал. 2) Профспілковий працівник … Український тлумачний словник
професіоналізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
професіоналізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
професіоналізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
професіонал — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
професіоналізація — ї, ж. Оволодіння якою небудь професією як своїм постійним заняттям; перехід у ряди професіоналів … Український тлумачний словник
професіоналізувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Здійснювати професіоналізацію. 2) Перетворювати якусь роботу, діяльність на професію … Український тлумачний словник
професіоналізм — у, ч. 1) Оволодіння основами та глибинами якої небудь професії. 2) лінгв. Слово або зворот, властиві мовленню людей певної професії … Український тлумачний словник
професіонал — а, ч. Той, хто зробив яке небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією. || чого. Добрий фахівець, знавець своєї справи … Український тлумачний словник
